Берестецька битва
Програма екскурсії включає: знайомство з Дубенським замком князів Острозьких, Любомирських, Тараканівським фортом та музеєм - заповідником «Поле Берестецької битви».
Дубенський замок Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію: підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. 1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався. Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.
Тараканівськй форт Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів.Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів. Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. На території заповідника «Поле Берестецької битви» розташовані такі пам'ятки: Михайлівська церква XVII ст. в якій, за переказами, бували Б. Хмельницький, Іван Богун та інші козацькі полководці, Церква св. Георгія Переможця - побудована на початку XX ст., з розписами Івана Їжакевича та інших майстрів, у нижньому ярусі — саркофаг з козацькими кістками, до нього веде підземний перехід з Михайлівської церкви, Урочище Монастирщина — козацьке кладовище XVII ст., Урочище Гайок — місце бою трьохсот козаків, які прикривали відхід війська, Урочище Козакова Яма — місце загибелі останнього оборонця важливого рубежу, Урочище Козацька Переправа — місце переправи козацького війська через річку Пляшівку, об'єкт багаторічних археологічних досліджень, Урочище в с. Острові, де стояла Михайлівська церква в XVII ст. і біля якої був похований духівник війська Б. Хмельницького — константинопольський посланець Йоасаф. Музей заповідника експонує унікальні археологічні знахідки часів Берестецької битви 1651 року.
Дубенський замок Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, Заславьских, Сангушків та Любомирських належить до укріплень бастіонного типу. Він мав вигідну в стратегічному плані територію: підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина. 1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку. Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався. Замок, як родовий маєток князів Острозьких, переходив через шлюби від однієї князівської династії до іншої, а загалом він був приватною власністю князів Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. Загалом, замок і нині вражає погляд відвідувачів, однак, часті перебудови, занепад та запустіння в ХІХ столітті призвели до значних руйнувань його споруд, втрати первісного декору.
Тараканівськй форт Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів.Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів. Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Рівненської області, місце вшанування пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. На території заповідника «Поле Берестецької битви» розташовані такі пам'ятки: Михайлівська церква XVII ст. в якій, за переказами, бували Б. Хмельницький, Іван Богун та інші козацькі полководці, Церква св. Георгія Переможця - побудована на початку XX ст., з розписами Івана Їжакевича та інших майстрів, у нижньому ярусі — саркофаг з козацькими кістками, до нього веде підземний перехід з Михайлівської церкви, Урочище Монастирщина — козацьке кладовище XVII ст., Урочище Гайок — місце бою трьохсот козаків, які прикривали відхід війська, Урочище Козакова Яма — місце загибелі останнього оборонця важливого рубежу, Урочище Козацька Переправа — місце переправи козацького війська через річку Пляшівку, об'єкт багаторічних археологічних досліджень, Урочище в с. Острові, де стояла Михайлівська церква в XVII ст. і біля якої був похований духівник війська Б. Хмельницького — константинопольський посланець Йоасаф. Музей заповідника експонує унікальні археологічні знахідки часів Берестецької битви 1651 року.